Участь адвоката в медіації

В основу монографії покладено дисертацію на тему «Організаційно-правові засади участі адвоката в медіації», яка захищена автором в 2016 році. Метою роботи є вирішення наукового завдання щодо розробки теоретичних, організаційних та правових засад участі адвоката в медіації, що визначають функціонування та подальший розвиток медіації у правовій системі України за участю адвокатів, у тому числі, шляхом надання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність і практики його застосування. Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішувалися наступні задачі: надати авторське визначення поняття «медіація»; окреслити міжнародний та національний досвід правового регулювання медіації; здійснити класифікацію основних моделей медіації та визначити перспективи запровадження медіації в України; сформулювати поняття правового статусу адвоката-медіатора в процедурі медіації; надати визначення поняття «професійна відповідальність адвоката-медіатора» та виявити її специфічні риси; визначити засади конфіденційності медіації в діяльності адвоката-медіатора; встановити особливості участі в медіації адвоката як представника довірителя у цивільних та господарських правових спорах; визначити особливості участі адвоката у процедурі медіації у кримінальних провадженнях; розробити та надати пропозиції стосовно удосконалення чинного законодавства України щодо забезпечення участі адвоката у процедурі медіації, а також з метою інтеграції інституту медіації у правову систему України. Монографія є спробою комплексного висвітлення теоретичних, організаційних та правових засад участі адвоката в медіації, а також проблематики запровадження та функціонування інституту медіації в Україні. Дослідження грунтується на працях вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі кримінального, цивільного та господарського процесу, теорії держави і права, фахівців у сфері адвокатури, медіації та відновного правосуддя, а також роботах з інших правових дисциплін. Особлива увага приділена вітчизняному законодавству про адвокатуру та адвокатську діяльність та зарубіжному і міжнародному законодавству про медіацію та відновне правосуддя. При обґрунтуванні окремих наукових положень і висновків автором використано результати анкетування адвокатів України, статистичні дані Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ та Федерального центру посередництва та примирення США, а також результати судової практики. Автор сподівається, що отримані результати наукового дослідження проблематики участі адвоката в медіації та надані пропозиції стосовно удосконалення чинного законодавства України з даного питання стануть значним внеском у подальший розвиток юридичної науки та сприятимуть поліпшенню правового регулювання відносин в окресленій сфері. Висловлюю щиру вдячність колективу кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та безпосередньо завідуючому кафедри -Погорецькому Миколі Анатолійовичу за підтримку та сприяння у підготовці цієї монографії до друку.