Основи ІТ-права

В посібнику значну увагу приділено аналізу судової практики та кейсів. Автори описують зарубіжний досвід країн ЄС та США з питань ІТ-права. Він побудований на досвіді юридичного супроводу ІТ-компаній в Україні. ІТ-право, як видається, не є чимось унікальним, в основному, це звичайні правові відносини щодо створення (реєстрації) компаній, їх щоденної діяльності (укладення договорів, судові процеси, відносини з державними органами). Тобто цЕ звичайне господарське, цивільне, трудове право, накладене на певну галузь. Ми ж не виокремлюймо, скажімо, право металургійних заводів тошо. Втім, однією з причин того, чому варто говорити про IT-право, є те, що діяльність IT-компаній вагомо впливає на суспільні і правові відносини в Україні. Чимало (якщо не більшість) IT-компаній або засновані нерезидентами. або мають контракти з іноземними юрисдикціями, що накладається, зрозуміло, на управління IT-компаніями (впроваджуються інноваційні методики і сучасні світові моделі управління персоналом та контроль за продуктивністю компанії). Проте й на суспільні відносини має вплив середовище IT-спеціалістів, їхня термінологія та світогляд, стиль життя, що зазвичай відрізняється від середньостатистичного, а особливо — відносини з іноземними замовниками та засновниками, що застосовують в українських реаліях свої правові стандарти і навіть своє право. І це ще далеко не всі чинники, що впливають на суспільні відносини. Як наслідок, виникає специфічне правове регулювання, зокрема такі правові явища, як договори dedicated team чи договори agile-розробки програмного забезпечення, ГГ-компанії влаштовують хедхантинг. У процесі організації персоналу IT-бізнесу виникають також різноманітні юридичні струкгури організації персоналу (до прикладу, captive unit2), використовуються зарубіжні «схеми роботи», такі як dedicated team, outstaffing, що є нетиповими дія українських юридичних реалій; укладаються договори з умовами про неконкурен-цію, NDA3 (див. відповідні підрозділи). Це веде до творення IT-права. Наприклад, як детальніше описано в одній з викладених тем, законність укладення NDA, договорів про непереманювання та неконкуренцію, в реаліях чинного українського законодавства є доволі спірним питанням, але IT-компанії все ж таки укладають ці договори, а більшість виконавців-програмістів сумлінно дотримуються вимог цих угод. Так само є чимало ситуацій, коли правові відносини у сфері IT взагалі не врегульовані правом України. Але попри це вже роками існує практика правових відносин. Тож IT-право існує не лише в тих відносинах, що не вреіульовані нормами закону, а й часто всупереч їм. Окремо слід відзначити також нові правові проблеми, що раиіше просто не поставали. До прикладу, питання захисту персональних даних. Оскільки детальний правовий покейсовий аналіз цього питання вже здійснено колективом авторів, то для всіх, хто цікавиться аналізом правових проблем у сфері ІТ, ця робота' с просто обов'язковою для ознайомлення.