Умисне банкрутство: теорія і практика субсидіарної відповідальності

Автори наводять науково-практичне розуміння та застосування не лише норм матеріального права, а й процесуального законодавства, що на даний час переважно застосовується судами першої інстанції. Зокрема, розглядаються питання підготовки справи до розгляду; проблеми доказування і застосування правових презумпцій при доказуванні; характеризуються форми вини, як умови покладання субсидіарної відповідальності та способи її визначення; обґрунтовано покладання тягара доказування вини на відповідачів згідно законодавства та практики Верховного Суду; визначено процесуальні умови звернення до суду та вимоги до позовної заяви, порядок її розгляду; пояснено особливості інституту позовної давності у відносинах субсидіарної відповідальності. Авторами систематизовано та викладено правові позиції Верховного Суду у справах про субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства на конкретних справах, наведено основні схеми ухилення винних осіб від виконання зобов'язань перед кредиторами і способи використання інституту юридичної особи, з метою завдати шкоди інтересам кредиторів. З метою виявлення ознак доведення до банкрутства авторами запропоновано у розвиток Методичних рекомендацій Міністерства економіки України більш глибоке ретроспективне дослідження діяльності боржника з дня виникнення грошового зобов'язання (за увесь «підозрілий період»], а не за три роки з дня відкриття справи про банкрутство; аналізу виписок з банківських рахунків боржника; запропоновано застосовувати письмове опитування учасників справи як свідків; здійснення аналітики реальних дій та виявлення осіб, що їх вчиняли з наміром завдати шкоди. При цьому, трирічний строк з дня відкриття справи має значення лише для вирішення питання про наявність поважних причин для захисту порушеного права. Робота вводить в обіг і розкриває поняття об'єктивного банкрутства боржника та його значення для справи про банкрутство, як визначення моменту завдання шкоди, яка в подальшому стала причиною банкрутства корпорації. На доповнення Методичних рекомендацій Міністерства економіки України авторами пропонується досліджувати господарську діяльність боржника з точки зору податкового та цивільного законодавства: досліджувати реальність господарської операції; наявність мети отримання доходу та отримання економічного ефекту тощо, що надасть можливість встановити направленість умислу винних осіб у доведенні корпорації до банкрутства. Для полегшення ліквідаторам завдання складання позовної заяви про покладання на винних осіб субсидіарної відповідальності авторами запропоновано в додатку зразок такої позовної заяви з рекомендаціями щодо її оформлення, обґрунтування позовних вимог, викладення обставин справи та способів захисту прав.