Дидактичні основи формування медіаграмотності в учнів початкової школи

Новий Державний стандарт початкової освіти передбачає обов’язкові результати навчання, пов’язані з медіаграмотністю майже в усіх освітніх галузях. Зважаючи на це, відображення завдань формування в молодших школярів основ медіаграмотності має відбуватися на всіх етапах процесу реформування початкової школи: Державний стандарт початкової освіти — Типова освітня програма — модельна навчальна програма — реалізація вимог програми в підручнику. Для свідомого підходу до формування в учнів медіаграмотності вчителеві необхідно опанувати низку основних понять, зокрема: анімація, інформація, кіберпростір, маніпуляція тощо, тлумачення багатьох з яких можна знайти в цьому посібнику (див. Додаток 1), а також навчитися самому аналізувати зміст та форму медіатекстів. Саме з навчальною метою в межах певних розділів вчителеві пропонуються додаткові питання або вправи з медіатекстами. Шукаючи відповіді на ці питання та виконуючи вправи, учитель отримає власний досвід з медіаграмотності, який змоясе в подальшому використати в безпосередній роботі з медіатекстами на уроках. Представлений посібник допоможе вчителеві початкових класів оволодіти дидактичними основами формування медіаграмотності в молодших школярів. Серед завдань формування медіаграмотності насамперед варто виокремити такі: ефективне й безпечне користування медіа; свідомий вибір, розуміння характеру контенту; використання повного спектра можливостей, які пропонують нові комунікаційні технології. Ураховуючи те, що в сучасній освіті існують два підходи до навчання медіаграмотності (виділення її в окрему дисципліну та інтегрування у звичайні шкільні начальні предмети), у початковій школі йдеться лише про інтегрування роботи з медіатекстами у вивчення предметів мовно- літературної освітньої галузі, природничої, громадянської, історичної, мистецької тощо. У посібнику вчитель також віднайде відповіді на питання, що стосуються розвитку в учнів критичного мислення та емоційного інтелекту в процесі опанування медіаграмотності, мотивації школярів до декодування медіа-повідомлень та створення власних Простих медіапродуктів, використання медіапродуктів із комунікативною метою та ін. Якщо сприймання інформаційних та художніх текстів передусім пов я-зано з їхнім осмисленням, то сприймання медіатекстів — з їхнім декодуванням (тлумаченням символів, поданих у медіатексті). У початковій школі декодування медіаповідомлень, що базується на критичному мисленні й сприяє його подальшому розвитку, відбувається в умовах спільного обговорення, загальнокласної дискусії, де вчитель чи вчителька за допомогою запитань скеровують дискусію на аналіз змісту та форми медіаповідом-лення, виокремлення необхідної інформації, оцінювання наведених аргументів. Поступово стає можливою й індивідуалізація процесу декодування медіаповідомлень, але, безумовно, повноцінно це завдання вирішується вже на рівні базової освіти. Підготовка до уроку, який включатиме роботу з аналізу й інтерпретації медіатекстів (мультфільм, рекламний відеоролик, рекламний плакат, аудіокнига тощо) або створення медіапродукту, насамперед має зосереджуватися на: 1) усвідомленні вчителем того, які саме елементи навчання медіаграмотності будуть опановуватися учнями на певному уроці; 2) доборі медіатексту, дотичного до дитячих потреб та інтересів, життєвого досвіду; 3) осмисленні шляхів мотивації учнів до роботи з медіатекстом- 4) виборі форм організації учнів; 5) обранні форм отримання від учнів зворотного зв’язку.