Мистецтво 2 клас. Конспект-конструктор уроків мистецтва. Домінанти змісту і методики

Орієнтовний зміст і вимоги типових освітніх програм дають можливості вчителю самостійно визначати тематику навчання, обсяг годин і поурочний розподіл часу на вивчення окремої теми тощо. Програми також передбачають творче ставлення педагогів до навчального художнього матеріалу: кожен учитель має змогу самостійно добирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на критерії високої художньої якості, зацікавленість учнів і відповідність їхньому віку. Усе вищезазначене зумовлює вибір учителем широкого спектра художньо-педагогічних технологій і досить гнучкого формату конструювання уроків мистецтва. Чітко визначаючи провідні домінанти уроку, він має змогу мобільно використовувати мистецький контент (твори мистецтва), необхідний методичний інструментарій та ефективно застосовувати заплановані види діяльності учнів задля досягнення поставленої мети. Саме тому в методичному посібнику, підготовленому до підручника «Мистецтво. 2 клас» авторів Людмили Масол, Олени Гайдамаки, Оксани Колотило, замість традиційних конспектів-сце-наріїв запропоновано новий формат, а саме конструктори уроків мистецтва. Поняття конструктор (від лат. созігисіог — «будівельник») передбачає мобільне, динамічне, гнучке моделювання вчителем складових уроку із запропонованого набору компонентів. Структура розробленого авторами посібника-конструктора складається з таких освітніх домінант, на основі яких кожний учитель може конструювати різні власні моделі уроків: • мета інтегрованого уроку та очікувані результати; • види діяльності учнів; • форми роботи з навчальним матеріалом підручника і зошита. Кожну пару уроків (музичного та образотворчого мистецтва) об єднано спільною темою та метою. Ефективність уроку залежить від досягнення поставленої мети й відображається в очікуваних результатах з добувачів освіти, які в цьому посібнику сформульовано відповідно до змістових ліній типових освітніх програм: художньо-творча діяльність, пізнання мистецтва та комунікація через мистецтво. Зважаючи на вікові можливості дітей 2-го класу, різну наповнюваність класів та часове обмеження уроку (40 хвилин), очікувані результати сформульовано так, щоб можливо було виміряти їхню досяжність і результативність у межах уроку. Таким чином, визначаючи для кожного уроку мінімальні очікувані результати, учитель зможе відстежувати формування та розвиток певного вміння (чи компетентності) кожного учня чи учениці і вчасно коригувати свою діяльність, що стане запорукою ефективного формувального оцінювання. У посібнику репрезентовано орієнтовні види мистецької діяльності учнів, у процесі яких відбувається формування і розвиток ключових і предметних мистецьких компетентностей - музичних, образотворчих тощо. Історично в методиці викладання сформувалися такі основні види діяльності учнів, як сприймання та інтерпретація творів мистецтва, а також практична діяльність (виконання пісень і виконання практичного завдання з живопису чи графіки, ліплення або конструювання), у перебігу яких відбувається опанування мови мистецтв, засвоєння основних понять. У сучасній початковій школі ці традиційні види мистецької діяльності рекомендовано максимально насичувати ігровими й арт-терапевтичними аспектами. Тому в посібнику зміст ігрових видів діяльності учнів конкретизований (насамперед перебіг дидактичних ігор) і супроводжується додатковим методичним коментарем. Наголошуємо, що самостійне конструювання педагогом уроку мистецтва передбачає добір художньо-педагогічних технологій, методичних прийомів, а також вибір і порядок чергування видів діяльності учнів, який має бути чітко продуманим і підпорядкованим єдиній емоційній драматургії уроку. Привертаємо особливу увагу вчителів до методики роботи з підручником і зошитом. Чинними освітніми програмами передбачено варіативність викладання курсу, що зумовлює вільний вибір учителем як навчального художнього матеріалу, так і технологій. За умов створення власних варіантів поурочного планування і моделей уроків запропоновані в підручнику твори мистецтва (репродукції картин, пісні тощо) можуть бути доповнені, а за необхідності й замінені на рівноцінні й адекватні тематиці, зокрема з урахуванням краєзнавчого компонента. Окрім обов’язкового і додаткового навчального тексту кожна тема в підручнику містить дидактично важливий, різнобарвний ілюстративний супровід, і ці яскраві ілюстрації доцільно використовувати для колективного обговорення, фасиліто-ваних дискусій, діалогів. Поданий у підручнику та зошиті мінімізований набір орієнтовних запитань до репродукцій картин і скульптур, творів декоративного мистецтва, фотографій тощо варто розширювати відповідно до конкретних інтересів і потреб учнів. Зауважимо, що будь-які аспекти інтеграції мають бути методично обґрунтованими, а не еклектичними, коли знання з різних освітніх галузей поєднуються спонтанно, штучно. Адже конструювання інтегрованого уроку з будь-якого навчального предмета, зокрема й мистецтва, передбачає виявлення певних дидактичних підстав: тематичних зв’язків та інших різноманітних спільних елементів для їх оптимального поєднання. Інтегративна логіка предмета «Мистецтво» ускладнюється тим, що таке поєднання відбувається на основі не одного провідного компонента, а поліцентризму, насамперед паритетності музичного та образотворчого мистецтва в їх органічній єдності з театром, хореографією, кіно, збагаченими сучасними медіа. Методичні рекомендації щодо варіативності викладання мистецтва стосуються різнобарвної палітри орієнтовних форм, методів, прийомів, вправ і завдань, спрямованих на активізацію образно-асоціативного мислення учнів і розвиток у них емоційного інтелекту, на поліхудожнє виховання загалом. Особистісній творчій самореалізації учнів сприятиме можливість вибору художньо-практичного завдання з кількох запропонованих варіантів. Методика викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» передбачає широке залучення художніх зіставлень і порівнянь, емоційно-образних асоціацій, між-мистецьких аналогій, паралелей і узагальнень. У цій інноваційній царині інтегративних художньо-педагогічних технологій чекаємо від учителів максимального прояву власної професійної майстерності й креативності. Сподіваймося, що розроблені освітні домінанти конструювання уроків мистецтва стануть імпульсом до активізації власної методичної творчості вчителя.