Довідник з історії України В 2-х томах

У скарбниці народного надбання є дещо таке, що неможна розтратити сумнівними дослідами, не знищити політичним авантюризмом. Це історія Батьківщини, героїчне минуле нашого народу, в основі якого лежать відвага та мужність, благородство і талант, розум і вміння поколінь, що змінювали один одного. У світі історія завжди була зброєю як у боротьбі за волю та краще життя, так і в гнобленні та поневоленні народів. З того, хто не знав історії власного народу, легко було зробити раба, кріпака і манкурта. Інших слів крім «хам» та «бидло» у пана для них не було. Довгі століття і нашому народу нав’язували міфи про його другосортність, меншовартість та ущербність. Ще й сьогодні ці міфи намагаються видати за дійсність та змусити повірити в них. Прикладом одного з таких міфів може слугувати твердження, що Київська Русь (IX — XIII ст.) завжди стояла на узбіччі європейської історії. Хоча поріднитися з князями Київської Русі вважали за честь наймогутніші імператорські та королівські двори тогочасної Європи. Другий приклад: міф про те, що Україну завжди гнобили та захоплювали і вона до XX ст. не мала своєї державності. Хоча були і Київська Русь, і Галицько — Волинське князівство, а договори з нашими великими князями підписували і імператори, і королі; у XIV — XVI ст. до 90% населення і території Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського складали Білорусія, Україна та російські землі, державною мовою була тогочасна руська (українська) мова, законом «Руська Правда» часів великого князя київського Ярослава Мудрого, а литовські князі прийняли православ’я. Крім того, були ще Запорізька Січ та Гетьманщина. Ще один міф про те, ідо жителі українських земель були забитими і не писемними, і нічого далі своєї глиняної мазанки не бачили. Хоча по підручникам: «Граматика слов’янська» (1619 р.) Мелетія Смотрицького та «Буквар» (1574Р-) Івана Федорова, вперше написаними та надрукованими в Україні, до 6о-х років XIX ст. навчались не тільки українці, а і жителі Росії, Білорусії, Болгарії, Сербії, Валахії (Молдови) та ін. В козацький Україні (друга половина XVII — XVIII ст.) у кожному місті, містечку та майже у кожному селі діяла школа. (До речі, про мазанки — хати мазали глиною не із-за того, що були «не культурними», а із-за того, що іншого будівничого матеріалу у степовій смузі України не було, а білили вапном через гігієну. А європейці в цей же час місяцями не мились, а замки їх правителів страждали від нашестя блох, клопів та іншої живності.) А чи знаєте ви, Шановний Читачу, що на Україні з давніх давен добували перлини, смарагди та алмази; що саме в Києві в XI ст. була відкрита перша в Європі публічна бібліотека; а на Євангелії, привезеному у Францію з Києва в середині XI ст. Анною Ярославною, до 1825 р., присягали всі французькі королі та королеви; за даними західних джерел кращої піхоти, ніж запорізькі козаки, в XVI — XVII ст. не було в Європі; що козацькі «чайки», це човни довжиною 15 — 20 метрів (більше п’яти поверхового будинку), а шириною та висотою 4 на 2 метри. Шановний Читачу, перед Вами «Довідник з історії України», в якому зроблена спроба розвіяти ці міфи та розкрити справжню історію нашої Батьківщини. Для створення цього видання використано відомості з численних історичних джерел, розробки вітчизняної і зарубіжної історіографії, сучасні дослідження. Автор при висвітленні матеріалу намагався по можливості подати різні бачення істориків не тільки на події, пов’язані з історією України, але й на життєвий шлях окремих осіб. Різні точки зору по окремим питанням підкріплені документами та фактами, що допоможе учням, студентам та усім, хто цікавиться історією, зробити власний висновок та зрозуміти ті чи інші події. Текст доповнений історичними документами; довідковим матеріалом; рубриками — «Чи відомо Вам, що...», «Це цікаво», «Історична Довідка», «Історичний портрет», «Історичні терміни і поняття»; ілюстраціями, картами, а також великою кількістю цікавої інформації. На думку автора це допоможе широкому загалу читачів у вирішенні питань, які постають під час засвоєння навчальної, науково-популярної і художної історичної літератури та перегляду передач ТУ. Шановний Читачу, автор розраховує, що дане видання не тільки поповнить знання читачів з історії України, але й зробить свій вклад у справу виховання патріотизму та поваги до предків, що боролись за незалежність Батьківщини.