Соціологія маскулінності

У вступі до навчального посібника зазначено, що курс має на меті «сприяти критичному аналізу та дискусії соціяльних/культурних значень маскулінности, проблем конструювання чоловічих ідентичностей, та варіювання досвідів чоловіків, зумовлених віком, сексуальною орієнтацією, національною приналежністю, соціяльним статусом тощо». Авторка виокремлює два засадничі принципи своєї праці: загалом соціяльно-конструктивістський підхід до явища маскулінности(на противагу біологічному детермінізмові) та окремий акцент на множинності маскулінности – власне, маскулінностей, до того ж ієрархізованих. У першому розділі їх розглянуто в теоретичній перспективі. Дослідниця простежує динаміку соціологічного зацікавлення проблемами маскулінности, виокремлює різні теоретичні підходи до визначення маскулінности, викладає одне з головних понять чоловічих студій – теорію «гегемонної маскулінности», що її запропонувала австралійська соціологиня Рейвін Конел. Переходячи до аналізу чоловічого досвіду, Тетяна Бурейчак апелює до поняття «маскулінізм» – ідеології, що лежить в основі чоловічих рухів. Окрему увагу авторка звертає на проблему дискримінації чоловіків у таких сферах, як батьківські права, зайнятість, здоров’я, юридичні аспекти (приклади подано у зведеній таблиці). Тут доцільно було б чіткіше окреслити культурний контекст цієї проблеми, адже часто до уваги взято досвід чоловічих рухів у США. Наостанок авторка звертається до ще одного важливого теоретичного поняття соціології маскулінности – так званої «кризи маскулінности». Другий розділ присвячено соціокультурним досвідам і практикам чоловіків – від так званих деструктивних практик (насильства, злочинности, вживання алкоголю і наркотичних речовин, поганого стану здоров’я) до конструктивних (татівства). Авторка логічно починає з теми соціялізації хлопчиків, що триває не лише в дитинстві, а впродовж усього життя. Розглядає дитячу літературу, чоловічі журнали, фільми, музичні кліпи, рекламу (та інші медії), аби продемонструвати конструювання маскулінностей у чоловіків різного віку. Оскільки гегемонна маскулінність конструюється не лише як протиставлення фемінності, а і як заперечення негетеросексуальности, авторка доречно звертається до тематики гомосексуальности та гомофобії. Батьківство (у значенні татівства) – не менш актуальна тематика для сучасного українського суспільства, де материнство займає домінантну позицію і саме на жінок покладено виконання доглядової праці. Тілесність і зовнішній вигляд чоловіків – ще одна тема, що стосується зокрема й постсовєтських українських чоловіків. Наприкінці посібника подано, крім того, методологічні вказівки щодо викладання курсу, низку корисних джерел та інформаційних матеріялів, що стануть у пригоді не лише викладачкам і викладачам, а й усім зацікавленим ґендерною тематикою. Посібник, хоч інколи й побіжно, розкриває різні аспекти чоловічих студій як міждисциплінарної наукової сфери (адже саме це й передбачає формат видання) і є цінним джерелом для всіх, хто хоче ліпше розумітися в ґендерній тематиці, питаннях ієрархій та владних відносин серед чоловіків, і, зокрема, в особливостях соціяльно-конструктивістського підходу до пояснення нерівностей у суспільстві.