Роксолана. Союз із Ягеллонами Кн.1

Роман Олександри Шутко «Роксолана. Союз із Ягеллонами» є історичним, можна сказати, документальним твором, написаним на підставі архівних документів, свідчень послів, листування – дипломатичного і приватного Роксолани (Хюррем). В основі сюжету – події, що відбувались у житті Роксолани у 1540–1551 роках, коли вона перебувала в зеніті слави та влади в Османській імперії. Тому брала активну участь у політичних подіях, зокрема в Угорщині, за яку воювали Габсбурги із султаном Сулейманом. Роксолана листувалася з угорською королевою Ізабеллою Ягеллонкою, обіцяючи їй своє і султана Сулеймана заступництво. Водночас налагоджувала відносини з її матір’ю – дружиною польського короля Сигізмунда І (Старого), Боною Сфорца, яка ненавиділа Габсбургів. Саме це стало відправною точкою співпраці цих двох видатних жінок, яким авторка відвела головну роль у своєму романі. Роксолана надсилала листи і польському королю Сигізмунду ІІ Августу, вітаючи його зі сходженням на трон і обіцяючи дружбу зі султаном Сулейманом. Таким чином намагалася заручитися його підтримкою і відмовити від шлюбного союзу із донькою з династії Габсбургів. Водночас обіцяла дружбу зі султаном, результатом якої стало укладання мирної угоди Османської імперії із Польським королівством. Однією з умов цієї угоди була відмова кримських татар від людоловських нападів. Польський король Сигізмунд ІІ Август у листі-відповіді називав Роксолану «Ваша королівська величність». Це їй лестило, адже вона народилася у Польському королівстві у родині православного священика із Рогатина, а через полон кримських татар потрапила рабинею до гарему султана Сулеймана і стала його законною дружиною. Унікальність цих подій полягає у тому, що до Роксолани ніхто із рабинь султанів не наважувався провадити активне політичне листування із європейськими монархами. У романі уперше висвітлюються невідомі українцям події із життя Роксолани, яка була не просто коханкою й дружиною султана Сулеймана (традиційний образ в українській літературі) або ж знаною інтриганкою (типове зображення цієї султани у західноєвропейській і турецькій літературі), а знаковою особистістю, котра чинила вплив на державні справи й міжнародну політику османів. Натхнення у написанні роману надали авторці відвідини історичних, художніх та військових музеїв Туреччини, Австрії, Італії, Польщі й Угорщини. Читаючи роман, можна не лише поринути у таємниці султанського гарему, його господині Роксолани, а й мандрувати разом із нею та іншими героями старовинними містами Османської імперії – Стамбулом, Бурсою, Коньєю, Амасьєю, Манісою. Ілюстрації з життя Османської імперії, Польського та Угорського королівств сприяють візуалізації історичних подій, висвітлених у романі. Роман – для тих читачів, які прагнуть дізнатися якомога більше правдивої інформації про Роксолану та обожнюють історичну літературу із політичним підтекстом.