Від бароко до бароко

За задумом творчого колективу проекту «Від Бароко до Бароко», ця артистично-літературна й культурологічна акція має сприяти активі¬зації художніх та світоглядних традицій, що беруть свій початок у бароковій культурі України ХVII-ХVIII ст. У акції братимуть участь діячі різних сфер культури: художники, письменники, архітектори, композитори й мистецтвознавці, —. у творчості яких давнє Бароко набуває нового звучання, нових форм, нових смислових відтінків, не втрачаючи водночас своєї внутрішньої світоглядно-художньої сутності, інакше кажучи, тут має йтися не тільки про Бароко як історичний стиль, притаманний мистецтву минулого, а й про бароковість як над- часовий тип культурної свідомості, який не вмер разом з останніми майстрами давнього Бароко й продовжує впливати на творчі шукання сучасних митців. Автори проекту «Від Бароко до Бароко» надають великого значення й специфічно-національному аспектові барокової тематики, вбачаючи в українському мистецтві ХVII-ХVIII ст. першу й, на жаль, єдину завершену модель української культурної свідомості. Це ті підвалини, без яких неможливо збудувати нову культуру України. І тому не дивно, що до спадщини барокових часів зверталися у пошуках національної самобут-ності митці різноманітних уподобань і художніх інтересів. Щось своє знаходили в Бароко і романтики, й реалісти, і символісти, й особливо авангардисти початку XX ст. Так, наприклад, у живописі О.Богомазова можна знайти не лише типові для кубофутуризму «кутасті» форми, а й заокруглені, «рокайльні» лінії, характерні для Бароко. Як «європеєць» О.Богомазов «кутастий», як киянин - кучеряво-бароковий. Сьогодні важко сказати, яким шляхом піде українське мистецтво за-втра, які саме тенденції, напрямки переможуть. Проте можна впевнено сказати, коли економічна криза закінчиться, в молодої української дер-жави з'являться кошти на будівництво театрів, культурних центрів, біб-ліотек, стадіонів, музеїв, а підприємці почнуть будувати власні заводи й фабрики, необароко як національно виразний стиль, не чужий урбаністичній культурі, набуде такої ж величезної актуальності, як і в перший період українського державобудівництва на початку століття. Теперішня хвиля національного відродження сприяла активізації необарокових тенденцій в літературі й мистецтві. Проте нова художня течія лише починає вимальовуватись і формуватись. Необарокові письменники, художники, композитори, архітектори вже існують, але пра-цюють вони відокремлено один від одного, не усвідомлюючи часом сенсу й значення своїх шукань. Мета цієї конференції - з'ясувати проблеми сучасного розуміння культури давнього Бароко та ознайомитись із початками та витоками нової необарокової творчості. Очевидно, ці дві часові модифікації єдиного барокового типу культурної свідомості мають як спільні, так і відмінні риси, які багато чого говорять про людей ХVІІ та XX століття, їхні духовні злети й падіння, художні смаки й інтелектуальні проблеми.