Конфліктологія

XXI століття ставить людство перед вибором: або це буде століття конструктивного розв'язання конфліктів, або - кінець історії цивілізації. З огляду на це особливого значення набуває вивчення конфліктологічних дисциплін. У повсякденному спілкуванні термін «конфлікт» застосовується на позначення широкого кола явищ: від збройних сутичок і протистояння різних соціальних груп до службових чи сімейних суперечок, проблем кожної людини, які супроводжують її протягом всього життя. Роль знань про природу конфліктів є важливою як у житті окремої людини, так і сім’ї, організації, держави, суспільства і людства в цілому. В Україні, як і в інших країнах пострадянського простору, суспільство виявилося непідготовленим до дій в умовах конфліктного середовища. Орієнтація на безконфліктний розвиток нівелювала розробку теорії конфліктів, визнала безперспективною роботу в цьому напрямку. Це призвело до фактичного вилучення дисциплін конфліктологічного характеру із сфери наукового дослідження, що проявилося у відсутності в суспільстві уявлення про механізми раціонального та цивілізованого розв'язання конфліктів у різних галузях людської діяльності. З огляду на це до програми вищих начальних закладів було уведено дисципліну «Конфліктологія». Мета дисципліни: сформувати у здобувачів і здобувачок вищої освіти уявлення про природу конфліктів; розвинути практичні уміння їх розв'язання; виробити навички прогнозування й попередження конфліктних ситуацій. Завдання дисципліни: розкрити сутність конфліктів; дослідити основні підходи до їх вивчення; охарактеризувати види, структуру та динаміку конфліктів, з’ясувати їх причини та функції; проаналізувати моделі поведінки людей у конфліктних ситуаціях; описати основні прийоми дослідження та прогнозування конфліктів; розглянути основні методи розв'язання конфліктів; з’ясувати особливості конфліктів у різних сферах суспільного життя; проаналізувати способи управління та попередження конфліктів. Після вивчення дисципліни здобувані вищої освіти повинні знати: • понятійно-категоріальний апарат конфліктології; • основні світові та вітчизняні соціологічні школи, які займалися вивченням проблем конфлікту; • сутність, закономірності, перспективи розвитку конфліктних процесів і явищ, особливості формування конфліктологічної культури. Цілісне системне конфліктологічне мислення допоможе майбутнім фахівцям у сфері права та правоохоронної діяльності правильно підго¬туватися до професійної діяльності, зайняти активну соціальну позицію в суспільстві, що узгоджуватиметься з високим рівнем правової свідомості та конфліктологічної культури.