Моральна шкода. Все, що потрібно знати юристу .. .і трохи більше

Для більш глибокого розуміння інституту компенсації моральної шкоди спочатку ( розділ 1) пропонується короткий історико-юридичний екскурс, де ми побачимо, як розвивалися право і практика в цій сфері. У розділах 2 і 3 розглядається інститут відшкодування моральної шкоди в тому вигляді, яким він є сьогодні в Україні. Тут ми не лише аналізуємо це поняття з погляду сучасного законодавства, а й наводимо численні приклади із судової практики судів різних рівнів (переважно вищих: інстанцій). Такий підхід допоможе отримувати більш реальну картину, оскільки — ми вже зазначали цей момент роль судової практики значно зросла. Практика, особливо вищих судів, — не є порожнім звуком, як це (слід визнати) було раніше. Весь цей величезний масив рішень українських судів, який уже «викладений» у Єдиному електронному реєстрі в мережі Інтер-нет, має значення як для самих судів, так і сторін у конкретній справі, попри те що судовий прецедент не є — офіційно -—джерелом права. Високонаукова дискусія на тему про те, якою є природа постанов Пленуму Верховного Суду України, виходить за межі цієї книжки. Досить сказати, що юрист переймається переважно не «природою» постанов вищих судів (хоча і це становить певний інтерес) чи «квазіпрецедентами», — юриста-практика цікавить те, наскільки все це має значення, релевантне для справи, у якій він бере участь. (Сотні щоденних онлайн-звернень до Єдиного реєстру судових рішень України є тому підтвердженням.) Результат у конкретній справі для юриста-практика — це його найважливіша мета, а знання рішень місцевих, а особливо вищестоящих судів дає змогу передбачити можливий результат у конкретній справі. Для позовів про відшкодування моральної шкоди судова практика, крім сказаного вище, надзвичайно корисна тим, що допомагає отримати уявлення про перспективи й розміри компенсації в конкретній справі. Це тим більш важливо з тієї причини, що жодної обов’язкової до застосування нормативної «методики» розрахунку моральної шкоди не існує. Законодавство України по-різному регулює питання про відшкодування моральної шкоди у випадках, коли йдеться про особисті немайнові права фізичної особи та всі інші права (наприклад, речові), тому в розділі 4 ці особливості аналізуються з використанням прикладів (гіпотетичних та реальних). Розмір компенсації — чи не найцікавіше із теоретичного погляду, але водночас складне на практиці питання. Чи є надійні способи «вимірювання» людського болю та страждань? Яким чином продемонструвати суду, що споживач неякісного товару (послуги) відчував душевні страждання? Чи може людське життя бути зіставленим із «вартістю страждань» домашньої тварини? Які критерії визначення розміру компенсації? Чому в подібних випадках часом присуджують компенсації, що різняться на порядок? Ці та інші питання будуть досить докладно розглянуті в розділі 5. Позови про відшкодування моральної шкоди вимагають від юриста творчого підходу, ретельної підготовки доказової бази, знання тактичних та психологічних прийомів, придатних саме для таких справ. Цим питанням присвячено розділ 6. Автор вирішив зупинитися на «магічному» числі 7, і в останньому, сьомому розділі, що є водночас висновком книги, ми обговоримо деякі міфи, стереотипи й помилки, — намагаючись при цьому не створити нових. Додаток містить лише необхідні витяги із законів та інших нормативних актів, що регулюють питання відшкодування моральної шкоди, відповідні постанови Пленуму Верховного Суду України, рішення Конституційного Суду України, що стосуються проблеми відшкодування моральної шкоди. Корисними будуть також приклади із судової практики, зокрема вищих інстанцій, перелік питань для судово-психологічної експертизи та інші матеріали. Наводяться позовні заяви про стягнення моральної шкоди, розрахунок розміру моральної шкоди. Окремо автор вважав за можливе навести зразки (засновані на реальних цивільних справах, що закінчилися стягненням моральної шкоди) процесуальних документів у розвитку, тобто від позовної заяви та порушення провадження у справі до остаточного її вирішення в апеляційній інстанції. Основним завданням юриста-практика, що представляє інтереси свого довірителя (клієнта), є захист його прав та інтересів. Якщо підходити до справи творчо -ф автор писав цю книгу саме для творчих людей, — можна значно підняти ефективність своєї роботи, перемагати й переконувати красиво. Ця книга, не в останню чергу, спрямована на те, щоб дати юристу можливість побачити потенційний результат з дорученої йому справи (стратегія) і виробити на підставі цього передбачення вже конкретні кроки (тактика). За можливості точне передбачення найбільш ймовірного результату в суді, насмілюся припустити, є «найвищий пілотаж» юриста-практика. Якщо читач — юрист, адвокат, правозахисник, студент або «звичайна» людина, яка захищає свої або чужі права, знайде для себе щось нове, цікаве, спірне і зможе використовувати це нове у своій роботі чи навчанні, я вважатиму своє завдання виконаним. Слід зазначити, змішування жанрів ніколи не було бажаним — «звичай деспот між людьми», а деспот відхилень не любить. Чистота жанру відстоюється в будь-якій сфері знань — біології, астрономії, математиці, не кажучи вже про такі науки, як філософія, медицина чи право. І навіть у гастрономічному мистецтві стиль «ф’южн» багатьом не до смаку. Однак мозок від одноманітного, нехай і здорового, «академічного» розумового харчу заскніває. Тому в інтелектуальній сфері змішання (і зміщення) жанрів лише на користь розуму, бо дає йому незвичний «харч», тренує мозок.