Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (за матеріалами судової практики

ЗМІСТ : Вступ 1. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди - відповідача; наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою); вина відповідача - заподіювача шкоди 2.      Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки 3.      Вказаний ст. 156 Земельного кодексу України перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, в тому числі шляхом прийняття органами місцевого самоврядування рішень з цього приводу 4.      Статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п. 5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення правовстановлюючого документа (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування, в зв'язку з чим відповідний пункт Порядку суперечить імперативним приписам п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, згідно з якою засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, але аж ніяк не актами органів місцевого самоврядування 5.     У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі 6.      Предметом правового регулювання норм ст. 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993 р. № 284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних саме внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки 7.     Відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання 8.     Наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності 9.      Не вважається самовільним використанням земельної ділянки, тобто використанням без правовстановлюючих документів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, таке її використання, якщо щодо цієї земельної ділянки вчинений правомірний правочин або якщо щодо цієї земельної ділянки вчинені правомірні дії, правомірний правочин та дія передбачені чинним законодавством 10.   Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) 11.   Вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання 12.   Розміри збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок у встановленому порядку, визначаються комісіями, створеними міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад відповідно до порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 13.   Статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п. 5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення правовстановлюючого документа (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування, в зв'язку з чим відповідний пункт Порядку суперечить імперативним приписам п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, згідно з якою засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, але аж ніяк не актами органів місцевого самоврядування 14. Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, умовам договору, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи 15. Вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання 16.  Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки 17.  Розрахунок суми позову є лише припущенням щодо обсягів можливої передачі в оренду торгових місць при певних умовах і не може свідчити про упущену вигоду, яка є реальною. А тому підстав для висновків щодо наявності шкоди, у визначеному позивачем порядку і обсягах, та обов'язку відповідача сплатити спірну суму не було 18. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. Предмет позову про зобов'язання відповідача виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки не відповідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені у ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України 19.   Приписами ст. 156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення договору оренди у строк, встановлений органом місцевого самоврядування 20.   Задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку, суд апеляційної інстанції в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не встановив обставин і не навів жодного обґрунтування, які б свідчили про наявність прямого причинного зв'язку між заявленими до стягнення збитками та порушенням зобов'язання, як не з'ясовано й питання щодо вжиття позивачем заходів для одержання доходів 21.   Між сторонами не укладено договір оренди на спірну земельну ділянку, який був би підставою для нарахування орендних платежів, позивачем, всупереч ч. 4 ст. 623 ЦК України не доведено належними доказами вжиття ним заходів, щодо одержання неодержаних доходів (упущеної вигоди), зокрема, вчинення дій щодо оформлення відповідного землекористування, а також вчинення дій щодо спонукання відповідача оформити право землекористування, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують розмір збитків та причинний зв'язок між спричиненням збитків у такому розмірі та діями відповідача 22.   Збитки відшкодовуються особою, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком № 284 23.   Належним та допустимим доказом проведення обґрунтованого розрахунку збитків відповідно до вищенаведених норм може бути виключно акт, складений комісією, у складі представників сторін у даній справі, а тому наведені вище розрахунки збитків не можуть слугувати доказами належного та обґрунтованого встановлення таких, оскільки складені всупереч вимогам Порядку. 24.   Збитки відшкодовуються особою, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком № 284 25.   Неодержаний прибуток (не отриманий доход, упущена вигода) - це рахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується 26.   У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання 27.   Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону 28.   Особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала б відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою. Таким чином, у вигляді втраченої вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані 29.   Судам слід встановити обставини, пов'язані з ухиленням від укладення договору оренди землі згідно з рішенням міської ради, для висновку про наявність вини відповідача у завданні позивачу збитків (неодержаної орендної плати) на спірну суму внаслідок протиправної бездіяльності відповідача 30.   Використання земельної ділянки без належного правового оформлення, в даному випадку - оформлення права на оренду, позбавляє власника такої земельної ділянки права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати 31.   Відповідно до ч. 5 ст. 4 ЦК України інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом 32.   У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання 33.   Згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування приймають рішення на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Частиною четвертою статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що проект відведення земельної ділянки є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки. Таким чином, розроблення зазначеного проекту згідно із законом є передумовою для винесення органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування рішення про надання у користування земельних ділянок та укладення договору оренди землі 34.   Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала 35.   У вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 36.   Відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем 37.   Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки 38.   За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди Додаток 1 Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» від 19 квітня 1993 р. № 284 Додаток 2 Постанова пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року № 6 Додаток 3 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 Додаток 4 Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 14.01.2014 № 01-06/20/2014 Додаток 5 Узагальнення судової практики Верховного суду України з розгляду судами земельних спорів