Безпека життєдіяльності

ЗМІСТ : ПЕРЕДМОВА ВСТУП Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ . 1.1.Безпека життєдіяльності як категорія 1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності 1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. 1.1.3.   Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів 1.2.Системний аналіз у безпеці життєдіяльності 1.2.1.  Системно-структурний підхід та системний аналіз — методологічна основа безпеки життєдіяльності 1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. 1.2.3.     Рівні системи «людина - життєве середовище» 1.3.Ризик як оцінка небезпеки 1.3.1.    Загальна оцінка та характеристика небезпек 1.3.2.  Оцінка ризику небезпеки 1.3.3.    Концепція прийнятного (допустимого) ризику 1.3.4.    Управління ризиком 1.3.5.Якісний аналіз небезпек Розділ 2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ» 2.1.Людина як біологічний та соціальний суб'єкт 2.1.1.  Людина та її біологічні і соціальні ознаки 2.1.2.    Діяльність людини 2.2. Середовище життєдіяльності 2.2.1. Природне середовище 2.2.2.Техносфера 2.2.3. Ноосфера 2.2.4. Соціально-політичне середовище 2.3. Фізіологічні особливості організму людини 2.3.1.Будова і властивості аналізаторів 2.3.2.Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності 2.3.3.Загальні уявлення про обмін речовин та енергію 2.4. Психологічні особливості людини 2.4.1.Значення нервової системи в життєдіяльності людини 2.4.2.Психіка людини і безпека життєдіяльності 2.4.3.      Атрибути людини 2.4.4.Риси людини 2.4.5.Якості людини 2.4.6.Емоційні якості людини 2.5. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини 2.6. Основні положення ергономіки 2.7. Медтсо-біологічні та соціальні проблеми здоров'я 2.7.1. Основні визначення здоров'я 2 7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини Розділ 3. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини 3.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека 3.2.1.Основні характеристики іонізуючих випромінювань 3.2.2.Природні іонізуючі випромінювання 3.2.3.Штучні джерела іонізуючих випромінювань 3.2.4.Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань 3.2.5.Біологічна дія іонізуючих випромінювань 3.2.6.Радіаційна безпека 3.3. Електромагнітні поля (ЕМП) і випромінювання 3.3.1.Загальна характеристика електромагнітних полів 3.3.2.Вплив ЕМП на організм людини 3.4. Небезпека електричного струму 3.4.1.Загальна характеристика електричної енергії 3.4.2.Особливості впливу електричного струму на організм людини 3.5. Хімічні і біологічні фактори небезпеки 3.5.1.Хімічні фактори небезпеки 3.5.2.Біологічні фактори небезпеки 3.6. Психофізіологічні небезпеки 3.6.1.Фізична діяльність людини 3.6.2.Розумова діяльність людини 3.6.3.Загальна характеристика трудової діяльності 3.6.4.Психофізіологічні фактори небезпек 3.6.5.Фактори, які впливають на продуктивність праці Розділ 4. НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ . 4.1.  Природ» небезпеки 4.1.1.Літосферні стихійні лиха 4.1.2.Гшросферні стихійні лиха 4.1.3.Атмосферні стихійні лиха 4.2. Небезпеки техногенного характеру 4.2.1.Антропогенний вплив на навколишнє середовище 4.2.2.Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище 4.2.3.Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин 4.2.4.Аварії на транспорті 4.2.5.Пожежі та вибухи 4.3. Соціально-політичні небезпеки 4.3.1. Війни 4.3.2.     Тероризм 4.3.3.Екстремальні сигуацй криміногенного характеру та способи їх уникнення 4.3.4.Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння 4.4. Комбіновані небезпеки 4.4.1.Природно-техногенні небезпеки 4.4.2.Природно-соціальні небезпеки 4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. 4.5.1.Забруднення атмосфери міст 4.5.2.Забруднення міських приміщень 4.5.3.Забруднення питної води в містах 4.5.4.   Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст. Розділ 5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків 5.1.1.Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій 5.1.2.Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій 5.1.3.Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення 5.2.  Надання першої долікарської допомоги потерпілому. 5.2.1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання 5.2.1 Надання першої допомоги при враженні діяльності мазку, зупинці дихання та серцевої діяльності 5.2.3.Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин 5.2.4.Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток 5.2.5.Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках 5.2.6.Допомога при отруєннях 5.2.7.Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою 5.2.8.Надання першої допомога при утепленні Розділ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 6.1.  Правові основи безпеки життєдіяльності 6.2.  Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності Словник основних термінів і понять з безпеки життєдіяльності Додаток 1. Додаток 2 (до розділу 5.1) Література «Для України період останніх років XX і початку XXI століть характерний низкою катастроф техногенного та природного походження, зростанням числа соціальних небезпек, пов'язаних з економічними негараздами. Вихід з цього становища полягав у реалізації комплексу заходів, спрямованих на мобілізацію державних структур, громадськості на те, щоб створити матеріальні засади, підготувати відповідні людські ресурси і, найголовніше, змінити спосіб мислення та поведінки людей. Серед заходів, започаткованих в галузі освіти, було введення в дію Програми підготовки студентів вищих закладів освіти з дисципліни «Безпека життєдіяльності» (спільний наказ Міністра освіти України та Начальника штабу — Заступника начальника цивільної оборони України від 20.06.95 р. № 182/200 «Про викладання дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Цивільна оборона»). Ця програма неодноразово піддавалась критиці, оскільки в ній було зроблено акцент, головним чином, на питання безпеки людини у виробничих умовах і надзвичайних ситуаціях, дублювалися розділи дисципліни «Охорона праці», водночас питома вага питань, зокрема теоретичні аспекти безпеки життєдіяльності, роль людського фактору в її забезпеченні, була надзвичайно мала…”