Державна підтримка сільського господарства України: проблеми правового забезпечення

Проведена наукова робота є надзвичайно актуальною і своєчасною з погляду вдосконалення законодавчого регулювання, потреб практики, застосування правових вимог та наукової новизни. Важливим досягненням авторки слід визнати обрання цікавих, але не простих методологічних засад виконання свого дослідження. Для здійснення комплексного вивчення окресленої проблематики, науковець систематизувала велику кількість розрізнених правових механізмів державної підтримки та здійснила їх класифікацію, що лягала в основу структурної побудови монографії. Важливою ознакою проведеного дослідження можна також вказати використання історично-правового методу для вивчення особливостей становлення численних правових механізмів державної підтримки сільського господарства. Це дало можливість не лише отримати цілісне бачення існуючої наразі системи агропротекційного законодавства, але й виявити особливості та проблеми, що супроводжували його формування. Дослідивши шлях появи та еволюції великої кількості окремих правових механізмів державної підтримки сільського господарства, авторці вдалося узагальнити ці процеси та запропонувати періодизацію розвитку правового регулювання агропротекційних відносин в Україні. У свою чергу, це дає можливість побачити парадигму розвитку агропротекційного права, виявити тенденції, що зумовлюють його перспективні перетворення. Особливої уваги заслуговують висновки авторки щодо аграрно-правової галузевої належності правового регулювання державної підтримки сільського господарства. Послідовно обґрунтовуючи недоречність та неможливість якісного та всеохоплюючого регулювання агропротекційних відносин у рамках інших галузей вітчизняного права, науковець доводить, що нагальну необхідність побудови системного правового регулювання державної підтримки сільського господарства можна забезпечити лише в рамках спеціалізованої галузі - аграрного права. Дуже ґрунтовно авторка підійшла до формулювання принципів державної підтримки сільського господарства. Проаналізувавши велику кількість наукових поглядів щодо цього питання, дослідниця змогла запропонувати оптимальний перелік принципів агропротекційного права: принцип системності державної підтримки; принцип гарантованості державної підтримки; принцип диференційованості державної підтримки; принцип екологічного пріоритету; принцип прозорості агропротекційних процедур. Зважаючи на масштаби проведених наукових пошуків та перспективність зроблених висновків, монографічне дослідження Григор'євої X. А. вносить суттєвий вклад у розвиток теорії аграрного права, оскільки містить аналітичні висновки щодо тенденцій розвитку агропротекційного законодавства України. Запропонована робота формує авторське бачення найбільш актуальних векторів реформування неефективного правового регулювання державної підтримки сільського господарства України. Особливої уваги заслуговують погляди дослідниці щодо запропонованих шляхів модернізації правового регулювання агропротекційних відносин. У зв'язку з цим необхідно схвалити запропоновану ідею покрокового вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері державної підтримки сільського господарства. Запропоноване монографічне видання буде цікавим і корисним для вчених-юристів, практиків, аспірантів і студентів, а також для широкого кола читачів, які цікавляться проблемами агропротекційних відносин.