Скельні сади Заходу України

У сучасному ландшафтному дизайні за останні кілька десятиліть скельні сади набувають дедалі більшої популярності. З’явившись у Давньому Китаї' та Японії у XV-XVI ст., вони поширилися в Європі й у другій половині XX ст. почали створюватися в Україні. Однак, якщо в Європі альпінарії та рокарії продовжують історичний розвиток, то в нашій країні будівництво скельних садів набуває першого досвіду. Дослідження видового різноманіття скельних садів, вивчення структурних та динамічних особливостей розвитку рослинних елементів дають змогу зберегти, відновити та розширити природний та інтродукований асортимент рослин, підвищити естетичне та функціональне значення садів. Особливість формування та використання скельних садів у процесі стрімкого розвитку садово-паркового будівництва в контексті сталого розвитку та екологічної зумовленості урбогенного середовища набуває актуальності та пріоритетності досліджень і впровадження їхніх результатів у практику садово-паркового будівництва. У даній роботі вперше: - проведено комплексні дослідження стану скельних садів на Заході України (75% садів розташовані у насадженнях обмеженого користування; переважають скельні сади середніх розмірів (89%), які розташовані на штучному рельєфі) та встановлено асортиментний склад рослинного покриву (253 таксони); кі досліджено флористичну структуру (51 родина, 126 родів і 253 види та форми) та просторову організацію скельних садів; - визначено біоморфологічні (трав’яні рослини - 46%, хвойні кущі — І 23%, листяні кущі - 18%) та екологічні (за характером ґрунтового субстрату, польовою вологомісткістю ґрунтів, втратою вологості рослинами та освітленістю ділянок) особливості розвитку рослин; - досліджено сукцесійні процеси розвиту континууму рослинного покриву від формування фітогенного поля окремих рослин до фітогенного поля окремих рослинних асоціацій; - розроблено класифікацію скельних садів: за величиною, характером рельєфу, типом скельного матеріалу, особливостями ґрунтового субстрату, експозицією схилу, особливостями екологічних умов, типом життєвих форм рослин; - запропоновано моделі різних типів скельних садів: класичний альпінарій на природному і штучному рельєфах; скельний сад з тіньовитривалих рослин; тіньовий рокарій з папоротями; «Японський сад»; скельний сад з вічнозелених рослин; рокарій біля підпірної стінки та рокарій-каскад з природного каменю; альпійська лука; «Карпатарій». Також було удосконалено типологію, екологічні та ландшафтно- планувальні підходи до створення скельних садів і агротехніки догляду за ними. Подальшого розвитку набули прийоми формування фітоценотичного покриву та ландшафтного дизайну скельних садів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що класифікація скельних садів, запропоновані моделі різних їх типів та технології формування фітоценотичного покриву можуть бути використані в садово-парковому будівництві України. Проекти створення скельних садів, розроблені авторами, використали Львівське комунальне підприємство «Зелений Львів», Управління житлово-комунального господарства міст Хмельницького та Калуша, ЗАТ «Лукор» (м. Калуш), а також застосовано у приватному секторі. Матеріали дослідження використовують у навчальному процесі Національного лісотехнічного університету України для викладання дисциплін: «Озеленення населених місць», «Садово-паркове будівництво», «Ландшафтний дизайн», «Квітникарство», «Топіарне мистецтво», «Агротехніка зеленого будівництва». Автори висловлюють щиру подяку доктору сільськогосподарських наук, професору Кучерявому Володимиру Панасовичу за наукове і практичне консультування у підготовці роботи, а також співробітникам кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України і співробітникам кафедри екології Хмельницького національного університету за цінні поради та консультаційну допомогу в опрацюванні дискусійних питань роботи, що висвітлені у спільних публікаціях.