Техніка юридичного письма в нормативно-правових актах

У роботі використано й праці вітчизняних і зарубіжних філософів (І. Демідова, А. Івіна, В. Кірілова, І. Макдермотта, В. Нерсесянца, А. Нікіфорова, А. Старченка та ін.). У ході наукового дослідження послуговувалися й новітніми дисертаційними роботами, безпосередньо чи опосередковано пов’язаними з проблемою техніки юридичного письма. Це дало змогу простежити тенденції в розвитку сучасної юридичної науки, оцінити рівень й обсяг нагромадженого теоретичного матеріалу. Головна мета монографії комплексно, на загальнотеоретичному рівні дослідити юридичне письмо та розробити теорію техніки юридичного письма в нормативно-правових актах як сегмента юридичної техніки та складової юридичних технологій; розкрити поняття, зміст і внутрішню будову техніки юридичного письма на єдиних методологічних засадах. Відтак внести пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення техніки юридичного письма під час розробки нормативно-правових актів. Об’єкт дослідження суспільні відносини, що складаються у процесі розробки, видання та дії нормативно-правових актів. Предмет дослідження техніка юридичного письма як засіб формування і формулювання нормативно-правових актів. Завдання, відповідно, зумовили структуру та послідовність викладу матеріалу. У першому розділі монографії розкриваються стан наукового опрацювання проблеми, понятійно-категоріальний апарат та нормативно-правове регулювання вимог до юридичної техніки. Другий розділ висвітлює види, стиль і тональність, критерії якості та правила юридичного письма, техніку і логіку його письмового викладу. Третій розділ охоплює проблематику мови й системи лінгвістичних засобів, юридичних конструкцій і конструювання, термінології та законодавчих дефініцій, юридичних помилок і способів їх розпізнавання. Достовірність і теоретико-практичну обґрунтованість дослідження забезпечено за допомогою комплексу загальнонаукових та спеціально- наукових методів, вибір яких зумовлений конкретними цілями і завданнями, сформульованими в роботі, а також низкою новітніх методів наукового пізнання. Методологічною основою дослідження послугував, зокрема, діалектичний метод наукового пізнання, за допомогою якого всебічно досліджено сутність, розвиток, значення техніки юридичного письма та її взаємозв’язок з матеріальними й культурно-моральними чинниками. Діалектична логіка забезпечила дотримання загальних принципів наукового пізнання: об’єктивності, всебічності, історизму, єдності теорії та практики, розвитку предмета дослідження, його логічної визначеності і системності. Під час аналізу теоретичних праць і визначення головних понять застосовано такі категорії і прийоми формальної логіки як: поняття, визначення, доказ і спростування, судження, аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення тощо. Аналіз текстів нормативно-правових актів, роз’яснення їхнього внутрішнього змісту здійснено за допомогою герменевтично-правового методу. Завдяки формально-юридичному (юридико-технічному) методу сформульовано визначення поняття «техніка юридичного письма», забезпечено логічність і несуперечливість викладу тексту монографії. Історичний метод дав змогу простежити еволюцію юридичної техніки як соціально-правового феномена та науково-правової категорії, виявити її історичний зв’язок із правом та проблемами праворозуміння. Порівняльно-правовий метод застосовано під час оцінювання специфіки техніки юридичного письма як національного й універсального явища, його загальних і конкретних закономірностей розвитку. У роботі широко використано системний метод простежено взаємозв’язок техніки юридичного письма з іншими елементами правової системи й категоріями юридичної науки, розбудовано систему організації нормативно-правових актів. За допомогою методу семантичного тлумачення визначено зміст поняття «юридичне письмо». На основі структурного аналізу розкрито внутрішню будову техніки юридичного письма, виявлено зв’язки між її елементами, досліджено внутрішню структуру кожного з них. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній теорії держави і права комплексно, в монографічній формі досліджено техніку юридичного письма, сформовано її цілісну розгорнуту концепцію. Розроблені наукові положення й одержані результати роботи сукупно вирішують актуальне наукове завдання, яке полягало у визначенні та здійсненні цілісного аналізу техніки юридичного письма.