Культурно-дозвіллєва діяльність у сучасному світі
В наличии
Код товара: 100033
280 грн
В корзину
КУПИТЬ В ОДИН КЛИК
Количество страниц:
328
Год выпуска:
2017
ISBN:
978-617-7320-96-7
Смотреть все характеристики
Издательство:
Язык:
українська
Переплет:
твердый
Бумага:
Офсетная
Формат:
60*84/16(145мм*200мм) Средний
Шрифт
Times New Roman
Вес:
445 г
Свернуть
Доставка и оплата
Если заказ свыше 2000 грн
- по тарифам перевозчика!
Курьером по Киеву 1-2дня
- до 2000 грн
- 55 грн
- свыше 2000 грн
- бесплатно
Транспортными службами по Украине
- Укрпошта
- 3-7 дней
- Нова Пошта
- 2-3 дня
Оплата
Наличными, Безналичными, Visa/MasterCard
Описание книги Культурно-дозвіллєва діяльність у сучасному світі
Соціальні, культурні, політичні, економічні зрушення в суспільстві зумовлюють підвищений інтерес вчених до дозвілля, яке складало і складає важливу частину фізичного, морально-психологічного, інтелектуального і художньо-естетичного буття сучасної людини.
Задовольняючи духовні й рекреативні потреби, дозвілля стає невід’ємним компонентом у загальній культурі суспільства, важливим життєутворюючим сенсом не лише індивідуальної, але й суспільної свідомості, її аксіологічної складової.
Закономірно, що у культурно-дозвіллєвій діяльності відображаються особливості суспільних відносин, станова стратифікація суспільства, розвиток його продуктивних сил, ідеологія, релігійні переконання і моральні норми. Надзвичайно важливим у цьому контексті є аналіз рушійних сил і джерел культуротворчого процесу, зокрема дозвілля. Ця проблема особливо актуальна в Україні, у якій склалась принципово нова суспільно-політична й економічна ситуація: моностилістична культура змінилася полістилістичною, загострились суперечності між новими соціальними статусами осіб та культурною складовою цих соціальних статусів. Поглиблює соціальну і культурну конфронтацію не завжди дбайливе ставлення до культурної спадщини, зумовлюючи утворення в деяких соціальних лакунах духовного вакууму і втрату рівноваги в культурному просторі.
Наприкінці XX - початку XXI століть зазнали змін зміст і мета дозвілля, спрямовуючи його на «вільний розвиток людини», на творчу ініціативу, яка ґрунтується на самостійності людини, її мобільності, розвитку найрізноманітніших компетентностей. Такі зміни торкнулися і культурологічних наукових досліджень. Зазнають перегляду методологічні засади, формуються нові методологічні підходи (синергетичний, поліпарадигмальний, акмеологічний тощо), які дають можливість по-новому розглядати соціально-культурні об’єкти і явища.
Вітчизняна культурологія і досліджувала, і розробляла теоретичні засади дозвілля. Однак, у тому вигляді, який склався на даний момент, культурологія дозвілля страждає на надмірну описовість і емпіризм, доповнюючись міркуваннями прескриптивного характеру. Це призводить до певної поверхневості висновків і недостатнього обґрунтування рекомендацій, орієнтованих на практичне впровадження. Ця вада почасти зумовлена недоліком аналітичних репрезентативних досліджень, у тому числі теоретичного й історичного характеру.
Представлені у монографії результати дослідження сприятимуть можливості по-новому сприйняти соціальну значимість дозвілля в сучасному суспільстві, зрозуміти взаємозв’язок дозвілля із соціально-культурним простором і часом, а застосовані методологічні підходи відкриють нові перспективи для розвитку дозвіллєзнавства як синкретичного наукового напряму в сучасній культурології.
Оставить отзыв