Есенин С.А.

Сергій Олександрович Єсенін народився у вересні 1895 року в селі Константиново Рязанської губернії в родині заможних селян. Дитинство його пройшло в будинку діда Федора Титова. У 1904 р Єсеніна віддали в Костянтинівське земське чотирирічне училище, а в 1909-му відправили продовжувати навчання у второклассную церковно-вчительську Спас-Клепиковский школу. У 1912 р, після закінчення школи, він поїхав в Москву з твердим наміром присвятити себе віршування. У 1913 р Єсенін влаштувався працювати в друкарню Ситіна - спочатку вантажником, а потім коректором. У 1914 році в дитячому журналі «Маленький світ» вперше були опубліковані вірші Єсеніна. У 1915 році Єсенін переїхав з Москви до Петрограда, читав свої вірші А. А. Блоку, С. М. Городецькому і іншим поетам. У січні 1916 року Єсеніна призвали на війну. В цей час він зблизився з групою «новокрестьянскіх поетів» і видав перші збірки ( «Радуниця» - 1916), які зробили його дуже відомим. До 1918 - початку 1920-х років відноситься знайомство Єсеніна з Анатолієм Марієнгоф і його активну участь в московській групі імажиністів. У період захоплення Єсеніна імажинізмом вийшло кілька збірок віршів поета - «Трерядніца», «Сповідь хулігана» (обидва - 1921), «Вірші скандаліста» (1923), «Москва шинкарська» (1924), поема «Пугачов». Восени 1921 року в майстерні Г. Б. Якулова Єсенін познайомився з танцівницею Айседора Дункан, на якій він через півроку одружився. Їх шлюб проіснував недовго. 12 травня 1924 року біля Єсеніна народився син Олександр після роману з поетесою і перекладачкою Надією Вольпин. 18 вересня 1925 року Єсенін одружився в третій (і останній) раз - на Софії Андріївні Толстой. Цей шлюб також не приніс поетові щастя і незабаром розпався. Неприкаяне самотність стало однією з головних причин трагічного кінця Єсеніна. У 1924 році Єсенін вирішив порвати з імажинізмом через розбіжності з А. Б. Марієнгоф. Єсенін і Іван Грузинів опублікували відкритий лист про розпуск групи. В газетах стали з'являтися різко критичні статті про Єсеніна, що звинувачують його в пияцтві, дебоші, бійках і інших антисоціальних вчинках. 28 грудня 1925 року Єсеніна знайшли мертвим в ленінградської готелі «Англетер»